Формирование умений бесконфликтного общения всех участников учебно-воспитательного процесса

Лекторий

«Что такое конфликт? Пути предотвращения конфликтов»

  Конфликт (от лат. conflictus– столкновение) – столкновение противоположно направленных целей, интересов, позиций, мнений и взглядов субъектов взаимодействия.

     Субъектом конфликта будет являться активная сторона, способная создать конфликтную ситуацию и влиять на ход конфликта в зависимости от своих интересов.

      Выделяют три основных вида конфликтов:

1. Внутриличностный
2. Межличностный
3. Групповой

     Внутриличностный конфликт – столкновение различных личностных образований (мотивов, интересов и т.д.), представленных в сознании индивида соответствующими переживаниями.

     Межличностные конфликты являются самыми распространенными. В межличностном конфликте выступают две или больше личностей, враждующих между собой по разным причинам: власть, должность, собственность, престиж и т.п.

     Групповые конфликты по сравнению с межличностными менее распространены, но более масштабны и могут быть более тяжелыми.

       Выделяют два типа групповых конфликтов:

1. конфликты: «личность – группа»;

2. конфликты: «группа – группа».

     Стратегии поведения при возникновении конфликта:

1.Конкуренция. Может использоваться, если человек обладает авторитетом, властью, волей.

2.Сотрудничество. В этом случае находится решение одинаково приемлемое для обеих конфликтующих сторон. 

3.Компромисс. При компромиссе стороны пытаются урегулировать разногласия, идя на взаимные уступки.

4.Уклонение или уход от конфликта. Такая модель может быть продуктивна, если конфликт не затрагивает прямых интересов сторон и возникнувшая проблема не столь важна.

5.Приспособление. Способ, когда человек действует совместно со своим оппонентом и отстаивает его интересы.

Список рекомендованной литературы

1.     Билл Уизерс. Управление конфликтом. – М.: «Питер», 2004.

2.     Волков Б.С., Волкова Н.В. Конфликтология. – М.: «Академический проект», 2005.

3.     Джеми Валкер. Тренинг разрешения конфликтов. – СПб.: «РЕЧЬ», 2001.

4.     Темина С.Ю. Конфликты школы или «школа конфликтов»? – М.: Московский психолого-социальный институт, 2002.

5.     Томас Крам. Управление энергией конфликта. – М.: АСТ РЕФЛ-бук, 2000.

6.     Тренинг развития жизненных целей / Под. ред. Трошихиной Е.Г. – СПб.: «РЕЧЬ», 2001.

Тиждень психології

«Всі професії потрібні, всі професії важливі!»

Згідно з річним планом роботи відділу освіти Київської районної у          м. Донецьку ради, наказом відділу освіти Київської районної у м. Донецьку ради № 357 від 12.11.2013 р. «Про проведення «Тижня психології» в закладах освіти району», наказом школи «Про проведення Тижня психології у 2013-2014 н.р.» № 401 від 22.11.2013 р., з метою удосконалення діяльності практичних психологів та соціального педагога школи щодо організації профілактичної, просвітницької і консультаційної допомоги учасникам навчально-виховного процесу з різних питань психології, навчання і виховання дітей, підвищення їх психологічної культури, організації корекційно-розвиваючої роботи з 02 по 06 грудня 2013 року в школі проведено Тиждень психології «Всі професії потрібні, всі професії важливі!» Згідно з наказом по школі було призначено відповідальних за проведення Тижня – заступника директора з НВР Степанову Н.М., практичних психологів школи Павленко А.А. та Дудник Д.О., затверджено План проведення Тижня:

ПЛАН

проведення Тижня психології

у 2013-2014 н.р.

         Тематичні Тижні та дні, які щорічно проводяться у ДЗОШ № 117, є невід’ємною частиною соціально-психологічного супроводження та призвані надати значну допомогу у духовному, моральному, правовому вихованні і розвитку учнів.

Тематичні тижні стали традиційними в нашій школі. Вони проводяться для учнів різних вікових груп. Тижні включають різні форми роботи: колективні, групові, індивідуальні тощо.

Проведенню Тижня психології передував підготовчий етап, під час якого психологи школи розробляли план Тижня. Велика увага приділялась оформленню заходу – це і план тижневих заходів, реклама, стендові завдання, додатковий цікавий матеріал, спеціальні випуски-блокноти тощо.

Під час планування заходів ми спиралися на наступні принципи:

• Цілісність.
• Послідовність.
• Доступність.
• Комплексність.
• Активність.

Тиждень психології дав прекрасну можливість для розвитку особистості учня, відпрацюванню навичок  поведінки дитини в різних життєвих ситуаціях.

Заходи тематичного середовища представляють особливу, авторську методичну розробку, вимагають тривалої підготовки, активну участь і взаємодію всіх учасників.

Тиждень психології і заходи базуються на ідеях розвитку у учасників навчально-виховного процесу таких якостей, як любов, дружба, взаєморозуміння, терпимість, відповідальність, взаємодопомога, інтерес до себе, як до особистості, до інших людей.

ФОТОРЕПОРТАЖ з ТИЖНЯ

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ та ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ –

СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА, АЛЕ БЕЗПЕЧНА

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей.

2. В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

3. Споживання на добу до 8 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому і корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, і підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості.

4. Звертайте увагу на посуд, з якого їдять ваші діти. Краще, аби він був золотавий. Цей колір заспокоює нервову систему, концентрує увагу, покращує настрій і пам'ять.

5. Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв'язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ

1. Вчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок наказує виробляти гормони стресу на будь-який подразник, що загрожує нашому спокою.

2. Використайте найпростішу йогівську вправу. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть їх у боки, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну біля пупка (ліва рука знизу). Ваш мозок насичується киснем і заспокоюється.

3. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему.

4. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам вдається впоратися із хвилюванням.

5. Живіть активно. По-перше, активні рухи не дають накопичуватися адреналіну, по-друге, відволікають від негативних думок: «Я не здам», «Я не знаю» тощо.

6. Стежте за пульсом - його оптимальна частота розраховується за формулою: 180 мінус ваш вік.

7. Не одягайте на екзамен червоний одяг. Цей колір підвищує кров'яний тиск, він небезпечний для гіпертоніків. Коли людина сидить у кімнаті, де багато червоних предметів, то вона починає безпричинно дратуватися. А коли людина одягає червоні речі, то навпаки, в неї додається бадьорості й активності. Тобто якщо ви одягнете на екзамен червону річ, то почуватиметеся впевненіше, але в екзаменатора ваш вигляд викликатиме роздратування.

ПІДГОТОВКА ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ та ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

     Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер'єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.

     Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «трохи позаймаюся», а які саме розділи і теми.

     Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

     Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

     Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам'ятати напам'ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

     Як запам'ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утримати і потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.

     Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам'ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.

     Використовуйте асоціації. Метод локальної прив'язки полягає у побудові для ряду, що запам'ятовується, об'єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об'єктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв'язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

     Як повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам'ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам'ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

    Конспектування. Виявляється, текст можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам'ятовування значно покращуються через образність запису.

    Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, зв'язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.

     У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

     Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів з якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас із конструкціями тестових завдань.

     Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

     Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.